Вечір романсів від Олени Смовженко

Щиро дякую “Цікавому Києву” за всі екскурсії. Була неодноразово і завжди залишалась задоволеною. Вчора з подружкою вчергове отримали море задоволення від екск.
“Вечір романсів від Олени Смовженко”.

Прекрасне виконання романсів українською й російською мовами лауреата Міжнародних конкурсів Ірини Бокал (яка , до речі, ще й справжня красуня)-міцне центральне сопрано, акомпонемент на відомому білому роялі в музеї Булгакова заслуженої артистки України Ганни Гергієвни Бубнової. Ірина Бокал-учениця Ганни Георгієвни 🙂
Але без надзвичайно цікавих розповідей екскурсовода Олени Смовженко не було б і половини від того враження, яке залишила по собі ця незвична екскурсія-концерт.
Слухали історії з життя й історії написання творів Кропівницького (“Соловейко”), Войцеха Кіллера (кіно-музика, “з к\ф “Дев”ята брама”), Івана Буніна й його дружбу з Рахманіновим (“Ніч сумна”), про нерозділене кохання до Анастасії Вяльцевої Миколи Зубова (“Не йди, побудь зі мною”).
До кінця ІІ світової війни був заборонений улюблений романс О. В. Колчака. Але автором був не Колчак (Верховний правитель Всєя Русі), а прикутий до інвалідного візка геніальний П. П. Булахов (“Гори, гори, моя звезда”).
А от про автора артистичної “Ні, ні, не хочу” Бориса Кейля, на жаль, екскурсовод так і не знайшла ніяких подробиць з життя…
Дуже цікава розповідь про життя й творчість Антоніна Леопольда Дворжака. Слухали один з найбільш популярних його романсів з циклу з 7 пісень “Циганські мелодії” -№4
” Пам”ятаю, матінко бувало..”(пані Ірина виконала чешською мовою) на слова Адольфа Гайдука.
Вечір повинен буву завершитись романсом “Біла акація”, автор першого варіанту якого нікому не відомий, але осучаснений варіант лунає в к\ф “Дні Турбіних” за романом М. Булгакова. І саме це було вирішальним у виборі місця нашої зустрічі 🙂
На біс в завершення вечора романсів пані Ірина Бокал виконала ще 2 українські народні пісні, одну з яких-дуетом з своїм вчителем і акомпоніатором пані Ганною Бубновою.

Браво всім учасникам музичного вечора!